ишь как!

частица обл. и прост.

1. эҳа, вайро бинеда, инро бинед-а; ишь, как нарядилась! инро бинеда, ин қадар оро додааст; ишь, дождьто льёт! эҳа, боронро бинед!

2. (выражает удивление, неудовольствие - обычно в сочет. со словами «как», «какой», «сколько» и т. п.) ӯҳӯ; ишь чего захотел! ӯҳӯ, дилаш чиҳо мехостааст <> ишь ты 1) то же, что ишь; 2) (как,же, как бы не так) не, наход; ишь ты, так я тебё и поверил! не, наход ман ба ту бовар кунам!

- ишь как скачет!

* * *

colloq. tiens

частица; прост.

при выражении удивления, неудовольствия и для указания на что-л.

ҡара, ҡара һин уны

• ИШЬ ТЫ coll

[Interj; Invar]

=====

1. used to express surprise, amazement:

- would you believe it!;

- how do you (d'you) like that!;

- look at that!;

- (just) look at him (it etc)!;

- how about that!;

- isn't that something!;

- well, I'll be!;

- what do you know!

     ♦ "А я, правду сказать... думал, все, концы. А она [старуха]: кашу, говорит, хочу, варите, говорит, мне кашу. Проголодалась, значит. Ишь ты!" (Распутин 3). " То tell the truth I...thought it was all over. And up she [the old lady] pipes: Make us a bit of kasha. She's hungry. Would you believe it!" (3a).

     ♦ [Гвардеец:] Это даже невероятно... чтобы солдату да вдруг приснился такой волшебный сон... кукла разгуливает по дворцу... Удивительное дело. Ишь ты... Ну, ни дать ни взять - живая девочка (Олеша 7). [G.:] It's incredible that a soldier should have such a magical dream...a doll goes strolling round the palace.. Amazing. How d'you like that! A live girl...nothing less (7a).

     ♦ Иван, хоть и решил с женщиной не разговаривать, не удержался и, видя, как вода хлещет в ванну широкой струей из сияющего крана, сказал с иронией: "Ишь ты! Как в "Метрополе"! " (Булгаков 9). Although Ivan had made up his mind not to talk to the woman, when he saw a broad stream of water thundering into the bath from a glittering faucet, he could not help saying sarcastically, "Look at that! Just like in the Metropole!" (9b).

     ♦ Мишка, открыв клавикорды, играл на них одним пальцем. Дворник, подбоченившись и радостно улыбаясь, стоял пред большим зеркалом. "Вот ловко-то! А? Дядюшка Игнат!" - говорил мальчик, вдруг начиная хлопать обеими руками по клавишам. "Ишьты!" - отвечал Игнат... (Толстой 6). Mishka had opened the clavichord and was strumming on it with one finger The yard porter, arms akimbo, stood in front of a large mirror smiling with satisfaction. "That's fine! Isn't it? Isn't it, Uncle Ignat?" asked the boy, suddenly beginning to bang on the keyboard with both hands. "Just look at him!" said Ignat... (6a).

     ♦ Она смешалась и покраснела. "Ишь ты, ещё краснеет", - про себя удивился Алтынник (Войнович 5). Embarrassed, she blushed. How about that, she still blushes, Altinnik marveled to himself (5a).

     ♦ Пантелей Прокофьевич деловито оглядел чернявую головку, торчавшую из вороха тряпья, и не без гордости удостоверил: "Наших кровей... эк-гм... Ишь ты!.." (Шолохов 2). Pantelei briskly surveyed the dark little head poking out of the covers and affirmed with some pride, "Yes, that's our blood all right... Humph!.. Well, I'll be..." (2a).

     ♦ В долгих застольных беседах Антон удовлетворял детскую любознательность начальника... Разнообразные сведения, получаемые в этих беседах, вызывали у нашего хозяина то радостное изумление: "Ишь ты!", то скептические возгласы: " Скажешь тоже!" (Гинзбург 2). In long conversations around the table, Anton used to try to satisfy the childlike curiosity of the commandant...The varied information acquired in these conversations would elicit from him either a pleasurably astonished "What do you know!" or a skeptical "You don't say!" (2a).

2. used to express disagreement, opposition, refusal, or dissatisfaction:

- I like that!;

- how do you like that!;

- oh come on!

     ♦ [Булычов:] Надобно тебя ругать, а не хочется. [Шура:] Не хочется, значит - не надо. [Булычов:] Ишь ты! Не хочется - не надо. Эдак-то жить легко бы, да нельзя! (Горький 2). [В.:] I ought to be scolding you but I don't feel like it. [Sh.:] If you don't feel like it then you needn't. [В.:] I like that! If you don't want to you needn't! Life would be easy that way, but it can't be done! (2a).

     ♦ [Сахатов:]...Мы пришли спрятать предмет. Так куда же спрятать?.. [Василий Леонидыч:]...Вот что я вам скажу: мужику, одному из этих, в карман. Вот хоть этому. Ты послушай. А, что? Где у тебя карман? [3-ий мужик:] А на что тебе карман! Ишь ты, карман! У меня в кармане деньги (Толстой 3). [S.:]... We came to hide something. Now where should we hide it?... [V.L.:]... Here's my idea: Let's put it in the pocket of one of these peasants. How about him? Hey, there! Well? Where's your pocket? [Third Peasant:] What do you want with my pocket? How do you like that? My pocket! I've got money in my pocket (3a).

Ишь-ты, межд. ач, бач, ба, чи-ба! (ач, ба сокращ. бач, пов. н. от бачити), диви! см. Вишь. [Ач який гарний! (Сл. Гр.). Ач яке, нівроку (Щевч.). Ти питаєш: чи кохаю? Ба, який! або я знаю (Вороний)]. Ишь ты - чи ти ба! (бач! ба!). [Чи ти ба який тихомирний! (Мова)]. Ишь каков! - бач (ба) який!

* * *

••

• МНОГОГО < ИШЬ ЧЕГО> ХОЧЕТ/ЗАХОТЕЛ coll

[sent; 3rd or 2nd pers (var. with многого); 3rd pers only, but may refer to the interlocutor (var. with ишь чего; pres or pfv past only; fixed WO]

=====

⇒ your (his etc) requests, expectations, demands etc are extreme and unreasonable (and if their fulfillment depends on me, I will not fulfill them):

- that's too much!;

- that's a tall order!;

- you must be kidding!;

- you have to be joking!;

- [in limited contexts](now) that's going (a bit) too far!

     ♦ "Ты, как я, пиши смело, морду не воротя: "Всегда с партией, всегда с народом". Да посиди лет десять-двадцать-тридцать с важной и кислой рожей в президиумах, да произнеси сотню-другую казённых речей, вот после этого и приходи за шапкой. А то ишь чего захотел!" (Войнович 6). "You must write boldly, as I do, without turning up your nose: Always with the Party, Always with the People.' And sit in presidiums for ten, twenty, thirty years wearing a solemn sourpuss face. And deliver a few hundred bureaucratic speeches. Then come for your hat. Otherwise - you have to be joking" (6a).

• МНОГОГО < ИШЬ ЧЕГО> ХОЧЕТ/ЗАХОТЕЛ coll

[sent; 3rd or 2nd pers (var. with многого); 3rd pers only, but may refer to the interlocutor (var. with ишь чего; pres or pfv past only; fixed WO]

=====

⇒ your (his etc) requests, expectations, demands etc are extreme and unreasonable (and if their fulfillment depends on me, I will not fulfill them):

- that's too much!;

- that's a tall order!;

- you must be kidding!;

- you have to be joking!;

- [in limited contexts](now) that's going (a bit) too far!

     ♦ "Ты, как я, пиши смело, морду не воротя: "Всегда с партией, всегда с народом". Да посиди лет десять-двадцать-тридцать с важной и кислой рожей в президиумах, да произнеси сотню-другую казённых речей, вот после этого и приходи за шапкой. А то ишь чего захотел!" (Войнович 6). "You must write boldly, as I do, without turning up your nose: Always with the Party, Always with the People.' And sit in presidiums for ten, twenty, thirty years wearing a solemn sourpuss face. And deliver a few hundred bureaucratic speeches. Then come for your hat. Otherwise - you have to be joking" (6a).

частица разг. бач

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

a person who is considered by another or others to be of no value, worth nothing

a big (fat) zero (nothing)

X перед Y-ом ноль без палочки - X is nothing (as) compared to Y

1. s.o. wants some food or drink that he sees or smells so much that saliva is building up in his mouth: у X-a слюнки текут - X's mouth is watering

2. \С-387 (от чего, при виде кого-чего, при мысли о ком-чём и т. п.) seeing (thinking of etc) some desirable, alluring person or thing elicits in s.o. a strong desire for him or it: у X-a слюнки текут (от Y-a (при виде Y-a и т. п.)) = X's mouth is watering

• НОЛЬ < НУЛЬ> БЕЗ ПАЛОЧКИ (для кого, переднем; КРУГЛЫЙ (СОВЕРШЕННЫЙ) НОЛЬ all highly coll

[NP; sing only; usu. subj-compl with быть (subj: human); fixed WO]

=====

⇒ a person who is considered by another or others to be of no value, worth nothing:

- a big (fat) zero (nothing);

- absolutely worthless;

- a complete nonentity;

- less than nothing;

|| X перед Y-ом ноль без палочки≈ X is nothing (as) compared to Y;

- X isn't even in Y's league.

     ♦ "Вот тогда я поняла: первое для советской власти - план. Выполни план!.. Первое дело - государство. А люди - нуль без палочки" (Гроссман 1). "So then I understood: the most important thing for the Soviet government was the plan! Fulfill the plan!...The state comes first, and people are a big zero" (1a).

     ♦ "Кому он [Евдокимов] нужен? Круглый ноль!" (Ерофеев 3). "What use is he [Evdokimov] to anyone? A big fat nothing!" (3a).

     ♦ "Как учёный, он был совершенный нуль, но держался благодаря одной особе..." (Трифонов 2). "As a scholar he was a complete nonentity, but he kept his job thanks to a certain female person..." (2a).

     ♦ Раньше Кузьма Матвеевич думал, что он для Афродиты ничего, ноль без палочки, а тут ви-ишь, как убивается (Войнович 4). Kuzma Matveyevich had always thought he meant nothing to Aphrodite, less than nothing, and now just look at her grieving away (4a).

• НОЛЬ < НУЛЬ> БЕЗ ПАЛОЧКИ (для кого, переднем; КРУГЛЫЙ (СОВЕРШЕННЫЙ) НОЛЬ all highly coll

[NP; sing only; usu. subj-compl with быть (subj: human); fixed WO]

=====

⇒ a person who is considered by another or others to be of no value, worth nothing:

- a big (fat) zero (nothing);

- absolutely worthless;

- a complete nonentity;

- less than nothing;

|| X перед Y-ом ноль без палочки≈ X is nothing (as) compared to Y;

- X isn't even in Y's league.

     ♦ "Вот тогда я поняла: первое для советской власти - план. Выполни план!.. Первое дело - государство. А люди - нуль без палочки" (Гроссман 1). "So then I understood: the most important thing for the Soviet government was the plan! Fulfill the plan!...The state comes first, and people are a big zero" (1a).

     ♦ "Кому он [Евдокимов] нужен? Круглый ноль!" (Ерофеев 3). "What use is he [Evdokimov] to anyone? A big fat nothing!" (3a).

     ♦ "Как учёный, он был совершенный нуль, но держался благодаря одной особе..." (Трифонов 2). "As a scholar he was a complete nonentity, but he kept his job thanks to a certain female person..." (2a).

     ♦ Раньше Кузьма Матвеевич думал, что он для Афродиты ничего, ноль без палочки, а тут ви-ишь, как убивается (Войнович 4). Kuzma Matveyevich had always thought he meant nothing to Aphrodite, less than nothing, and now just look at her grieving away (4a).

• НОЛЬ < НУЛЬ> БЕЗ ПАЛОЧКИ (для кого, переднем; КРУГЛЫЙ (СОВЕРШЕННЫЙ) НОЛЬ all highly coll

[NP; sing only; usu. subj-compl with быть (subj: human); fixed WO]

=====

⇒ a person who is considered by another or others to be of no value, worth nothing:

- a big (fat) zero (nothing);

- absolutely worthless;

- a complete nonentity;

- less than nothing;

|| X перед Y-ом ноль без палочки≈ X is nothing (as) compared to Y;

- X isn't even in Y's league.

     ♦ "Вот тогда я поняла: первое для советской власти - план. Выполни план!.. Первое дело - государство. А люди - нуль без палочки" (Гроссман 1). "So then I understood: the most important thing for the Soviet government was the plan! Fulfill the plan!...The state comes first, and people are a big zero" (1a).

     ♦ "Кому он [Евдокимов] нужен? Круглый ноль!" (Ерофеев 3). "What use is he [Evdokimov] to anyone? A big fat nothing!" (3a).

     ♦ "Как учёный, он был совершенный нуль, но держался благодаря одной особе..." (Трифонов 2). "As a scholar he was a complete nonentity, but he kept his job thanks to a certain female person..." (2a).

     ♦ Раньше Кузьма Матвеевич думал, что он для Афродиты ничего, ноль без палочки, а тут ви-ишь, как убивается (Войнович 4). Kuzma Matveyevich had always thought he meant nothing to Aphrodite, less than nothing, and now just look at her grieving away (4a).

• НОЛЬ < НУЛЬ> БЕЗ ПАЛОЧКИ (для кого, переднем; КРУГЛЫЙ (СОВЕРШЕННЫЙ) НОЛЬ all highly coll

[NP; sing only; usu. subj-compl with быть (subj: human); fixed WO]

=====

⇒ a person who is considered by another or others to be of no value, worth nothing:

- a big (fat) zero (nothing);

- absolutely worthless;

- a complete nonentity;

- less than nothing;

|| X перед Y-ом ноль без палочки≈ X is nothing (as) compared to Y;

- X isn't even in Y's league.

     ♦ "Вот тогда я поняла: первое для советской власти - план. Выполни план!.. Первое дело - государство. А люди - нуль без палочки" (Гроссман 1). "So then I understood: the most important thing for the Soviet government was the plan! Fulfill the plan!...The state comes first, and people are a big zero" (1a).

     ♦ "Кому он [Евдокимов] нужен? Круглый ноль!" (Ерофеев 3). "What use is he [Evdokimov] to anyone? A big fat nothing!" (3a).

     ♦ "Как учёный, он был совершенный нуль, но держался благодаря одной особе..." (Трифонов 2). "As a scholar he was a complete nonentity, but he kept his job thanks to a certain female person..." (2a).

     ♦ Раньше Кузьма Матвеевич думал, что он для Афродиты ничего, ноль без палочки, а тут ви-ишь, как убивается (Войнович 4). Kuzma Matveyevich had always thought he meant nothing to Aphrodite, less than nothing, and now just look at her grieving away (4a).